24/02/2024
.. ❤️ Холодний рев ввірветься в наші сни,
Коли збирався лютий в путь останню.
Всі так чекали на прихід весни,
Але війна убила сподівання...
Згубила в наших душах ніжний щем,
Посіяла гірке насіння страху.
Ракети з неба падають дощем,
Над згарищем кружляють білі птахи.
Летять печаллю звістки із війни,
Ховають матері дітей убитих...
Ще скільки б втіхи принесли сини,
Їм би цвісти, кохати, просто жити!
Дітей зростити, виплекати сад,
Втішатись співом горлиць на світанку,
Якщо би лютий і безбожний кат
Не йшов "звільняти" наш народ на танках.
Звільняти від спокійного життя,
Від миру, щастя, радості й кохання...
І плачуть перепілки у житах,
І чорний дим затьмарює світання...
А ворог йде, немов страшна чума,
Кладе рядком кривавії покоси.
В журбі минає ще одна зима,
Вплітає срібло в материні коси...
