18/10/2017
Гібрид аґрусу і чорної смородини Йошта
Гібрид чорної смородини і аґрусу. Росте у вигляді високорослого куща. Висота до 2,5м. Пагони міцні, розгалужені, без колючок. Ягоди чорні, овальні, приємного кислуватого смаку, вагою 3г, одномірні, при достиганні не осипаються. Відрив мокрий. Гібрид стійкий проти хвороб і шкідників, має дуже високу посухостійкість. Урожайність до 5кг. з куща. Ягоди починають достигати з 20 липня. Цінується за невибагливість до умов вирощування, мінімальний догляд, високу життєздатність. Може використовуватись як підщепа для аґрусу, при вирощуванні на штамбі. Коренева система в кущів потужна, глибоко проникає в землю. Тому цей гібрид добре себе почуває на пісках, і на бідніших ґрунтах де чорна смородина росте погано, як бачимо до ґрунтів невибагливий, хоча як і більшість ягідників любить родючі, легкі і помірно зволожені землі. Посухостійкість кущів недостатня, навпаки — вони більш витримують перезволоження. Культура світлолюбна. За стійкістю до грибкових хвороб йошта набагато перевищує і смородину, і аґрус, точніше, за роки вирощування ми їх на кущах не бачили. Листя темно-зелене, блискуче, схоже на аґрусове, тільки більше, зеленіє до глибокої осені, без слідів борошнистої роси, антракнозу, септоріозу і інших грибкових хвороб. Обробки фунгіцидами не проводились, ягоди отримуємо екологічно-чистими, навколишнє середовище не забруднюємо. За даними дослідників йошта стійка до брунькового кліща, і до вірусу реверсії (махровості), це є істотною перевагою перед іншими ягідниками. З шкідників вона може пошкоджуватись попелицями( частіше молоді насадження), в незначних кількостях склівкою, інколи листогризучою гусінню – личинкою аґрусового пильщика, в більшості випадків обходиться без обприскування інсектицидами. Вказується на нищу зимостійкість, але на нашу думку вона достатня для кліматичних умов України. В плодоношення дана культура вступає пізно, на третій, четвертий рік, перше плодоношення – пару ягідок, друге – суттєво більше. Ягоди великі, до 4г., подовгасто-овальні, схожі на аґрус, повністю чорні, розміщуються по дві, три на рубець, майже одномірні. Достигають дуже пізно, можливо це плюс, ягід смородини чорної в цей час вже немає. В Західному Поліссі це кінець липня, початок серпня. Ягоди не осипаються, довго висять на кущі і можуть навіть заізюмлюватись. А от відрив мокрий, це серйозний недолік, щоб реалізувати ягоду на свіжий ринок її треба зрізати ножицями з частиною плодоніжки. Обірвана ж швидко підтікає і продається дешевше. А от смак, при повному достиганні, приємний, без смородинового присмаку, солодко-кислуватий, хоча десертним назвати важко — жменями йошту їсти ніхто не буде. М’якоть зелена, соковита, кісточки дрібні, при їді не відчуваються.
Ягоди можна використовувати для виробництва варення, желе, соків, вина, хороші вони і в сушеному вигляді. Продукти переробки виходять смачні і корисні. В ягодах міститься багато мікроелементів, пектинів, вітамінів і т. д. Інформація, що вітаміну С в п’ять разів більше ніж в чорній смородині, не відповідає дійсності, його там приблизно 80- 120мг. на 100г, це на рівні порічок, аґрусу. Серйозний недолік – урожайність, вона низька. Спеціальних замірів ми не проводили, візуально видно, що родить не так щедро як смородина чи аґрус, пагони від урожаю не ломляться. Для кращого запилення неподалік від йошти має рости кущ смородини і аґрусу, такі рекомендації спеціалістів. Зазначу, що кущі йошти досить декоративні, їх можна використовувати в дизайні, в озелененні.
